Лісівники України та Польщі зібралися для обговорення принципів ведення лісового господарства в Українських Карпатах


4 жовтня, в Івано-Франківську розпочалась міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах».
Організаторами заходу є Державне агентство лісових ресурсів України, Національна академія наук України, Івано-Франківські обласна рада й облдержадміністрація, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Лісівнича академія наук України та Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.
На конференцію приїхало близько ста українських вчених та їх польські колеги, посадовці та лісівники-практики. Взяв участь у конференції і представник від ДП «Гринявський лісгосп» начальник лісового відділу Михайло Миколайович Стойко.
 Вони обговорили сучасний стан лісів та пояснювали, як ефективно їх використовувати і при цьому зберігати. Йшла мова і про підготовку фахівців в лісовій сфері.
Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив, що провідну роль у реформуванні лісової галузі мають займати саме науковці.
«Сьогодні наші науковці презентують Дорожню карту, яка має реформувати лісове господарство в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва. У ній є багато нових та необхідних новацій. Питання поступового переходу від суцільних рубок лісу до методів наближеного до природи лісівництва, яке ініційоване Держлісагентством, є одним з основних напрямків удосконалення ведення лісового господарства не лише в Карпатському регіоні, а й на всій території держави. Але цей перехід повинен відбуватись поступово із врахуванням всіх чинників – від забезпечення необхідними технологіями та обладнанням, до відповідного інфраструктурного забезпечення та збуту деревини. Сподіваюсь на ґрунтовне обговорення цього питання, оскільки цей документ запланований до розгляду та затвердження в рамках науково-технічної ради при Держлісагентстві», - зазначив Володимир Бондар.
За його словами, перед прийняттям будь-яких рішень у цій сфері потрібно керуватись, перш за все, висновками науковців. А сама галузь, каже посадовець, переживає непрості часи.
“В Україні дійсно є питання незаконних рубок. Ситуація не настільки кричуща, як заявляють деякі активісти, але проблема є. Нам прикро чути неконструктивну критику – але причиною цього, мабуть, є закритість нашої галузі, яка панувала дуже довго. В оцінках лісової галузі громадськість часто керується думками випадкових людей. А ще іноді ВРУ приймає закони, які шкодять лісовій сфері. Подвійне оподаткування, закон про яке прийняли у вересні, призведе до зростання цін на деревину в 1.5 – 2 рази”, – додає Володимир Бондар.
Важливими залишаються вирішення наукових та освітніх проблем із підготовки висококваліфікованих спеціалістів лісового господарства, захисту пралісів, прогнозів розвитку лісових деревостанів у зв’язку з викликами сьогодення, успішного розв’язання завдань лісовідновлення та лісорозведення, захисту лісів від деградації, пов’язаної зі зростаючим впливом техногенних та урбоекологічних чинників. А також обговорять науково-обгрунтовані заходи з оптимізації еколого-соціально-економічних процесів у регіоні, принципи господарювання у лісах у зв’язку із розширенням повноважень владних структур на місцях, шляхи подальшого ефективного розвитку деревообробної промисловості, покращення рекреаційної й туристичної інфраструктури тощо.
Основними результатами за проектом Дорожньої карти мають стати:
1. Радикальна зміна системи рубок в гірських лісах шляхом збільшення вибіркових рубок. Зменшення площі суцільних рубок до 5% щорічно. Формування лісових насаджень на принципах наближеного до природи лісівництва.
2. Створення оптимальної інфраструктури гірських територій, що дасть можливість забезпечити охорону лісових насаджень від лісопорушень і лісових пожеж, ефективно використовувати рекреаційні функції лісових територій, в т.ч. для розвитку екологічного туризму.
3. Забезпечення стабільності лісових екологічних систем, гідрологічного балансу басейнів гірських річок, зменшення ерозійних процесів, попередження природних і техногенних катастроф на гірських територіях.
4. Розвиток економіки гірських територій, створення додаткових робочих місць, покращення умов праці людей, задіяних у лісовому секторі економіки регіону.
5. Створення позитивного іміджу галузі.